середовище

Значення в інших словниках

1. середовище — середо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. середовище — Сфера; (людське) гурт; (зовнішнє) оточення, коло, обшар, ІД. довкілля; (мікробів) штам, (сприятливе для когось) стихія; (політичне) угруповання. Словник синонімів Караванського
3. середовище — [сеиреидовиешчеи] -шча, м. (ў) -шч'і Орфоепічний словник української мови
4. середовище — -а, с. 1》 спец. Речовини, тіла, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера. 2》 Сукупність природних умов, у яких відбувається життєдіяльність якого-небудь організму. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. середовище — СЕРЕДО́ВИЩЕ, а, с. 1. спец. Речовина, тіла́, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера. Такі форми фосфорних добрив, як фосфоритне борошно, .. розчиняються краще в кислому середовищі (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
6. середовище — СЕРЕДО́ВИЩЕ (соціально-побутові умови, в яких проходить життя людини; ті, хто оточують людину в її житті), ОТО́ЧЕННЯ, КО́ЛО, СФЕ́РА, СВІТ, ОКІ́Л рідше, ОСЕРЕ́ДОК рідше, О́БШАР рідше. Треба уважно вивчати носіїв фольклору та їхнє середовище (М. Словник синонімів української мови
7. середовище — СЕРЕДО́ВИЩЕ, а, с. 1. спец. Речовина, тіла́, що заповнюють який-небудь простір і мають певні властивості; сфера. Такі форми фосфорних добрив, як фосфоритне борошно,.. розчиняються краще в кислому середовищі (Хлібороб Укр., 6, 1965, 10). Словник української мови в 11 томах