серйозність

СЕРЙО́ЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. серйо́зний.

Він знав Георге, коли той ще юнаком прийшов на завод, і любив його за серйозність і поважність (Чаб., Балкан. весна, 1960, 292);

Це були великі діти, в яких серйозність ще поєднувалася з пустощами (Донч., V, 1957, 224);

Я дотримуюся тієї думки, що коли в спішній роботі є серйозність — цю роботу ніколи не зробити так швидко, як треба (Ю. Янов., II, 1958, 112);

Звичайний підрахунок показував усю серйозність становища (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 114);

Характерною рисою його оповідальних засобів було те, що в найбільш юмористичних [гумористичних] місцях батько вмів зберегти цілковиту серйозність (Думки про театр, 1955, 102);

Василь зігнав з лиця надмірну серйозність і тепер, здавалось, із справжньою увагою слухав Павла (Мушк., Серце.., 1962, 118).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серйозність — серйо́зність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. серйозність — СЕРЙО́ЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. серйо́зний. Він знав Георге, коли той ще юнаком прийшов на завод, і любив його за серйозність і поважність (М. Чабанівський); Це були великі діти, в яких серйозність ще поєднувалася з пустощами (О. Словник української мови у 20 томах
  3. серйозність — -ності, ж. Властивість за знач. серйозний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серйозність — Серйо́зність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)