1. Словник української мови в 11 томах

серпень

СЕ́РПЕНЬ, пня, ч. Восьмий місяць календарного року.

В тому чеканні (і в дощах) минув тиждень, аж, нарешті, прийшла картка з Буркута, що помешкання нема до 1-го серпня (Л. Укр., V, 1956, 361);

Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання вже віє од листків зелених та сумних. Так, ще кохані вдвох, а холод розставання сумним передчуттям уже встає між них (Сос., II, 1958, 124).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. серпень — се́рпень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. серпень — [серпеин'] -пн'а, ор. -пнеим, м. (ў) -пн'і Орфоепічний словник української мови
  3. серпень — -пня, ч. Восьмий місяць календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. серпень — СЕ́РПЕНЬ, пня, ч. Восьмий місяць календарного року. В тому чеканні (і в дощах) минув тиждень, аж, нарешті, прийшла картка з Буркута, що помешкання нема до 1-го серпня (Леся Українка); Ще серпень лиш прийшов, а осені дихання вже віє од листків зелених та сумних (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  5. серпень — Се́рпень, се́рпня, -пневі, в се́рпні; се́рпні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. серпень — Серпень, -пня м. Августъ. Словник української мови Грінченка