сестриця
СЕСТРИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до сестра́.
Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: — Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Кв.-Осн., II, 1956, 156);
Брат ходить, полює, Сестрицю годує (Рудан., Тв., 1959, 95);
Щирим словом братерства вітаємо тебе ми, наша люба сестрице, наша.. Росіє! (Літ. Укр., 12.IX 1967, 1);
Дивлюсь — се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється. Я хутенько втерла сльози. — Добридень, — кажу,— сестрице! (Вовчок, І, 1955, 5);
*Образно. Тополі — три сестриці — простягали вітру віти, свому [своєму] брату степовому (Гур., Друзі.., 1959, 6);
*У порівн. Ой дай мене, моя мати, до нової хати, Там зовиця, як сестриця, свекруха, як мати (Коломийки, 1969, 239);
Глянь, серед поля ліворуч, Наче сестриці три поруч, Три скирти сіна ось близько (Фр., XIII, 1954, 386).
Значення в інших словниках
- сестриця — сестри́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сестриця — -і, ж. Пестл. до сестра. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сестриця — СЕСТРИ́ЦЯ, і, ж. Пестл. до сестра́. Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: – Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Г. Квітка-Основ'яненко); Брат ходить, полює, Сестрицю годує (С. Руданський); Дивлюсь – се наша сусіда. Словник української мови у 20 томах
- сестриця — Сестри́ця, -ці; -ри́ці, -ри́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сестриця — Сестриця, -ці ж. ум. отъ сестра. Словник української мови Грінченка