1. Словник української мови в 11 томах

сивочупринний

СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною.

З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (Довж., І, 1958, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивочупринний — сивочупри́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сивочупринний — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивочупринний — -а, -е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сивочупринний — СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
  5. сивочупринний — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови