сивочупринний
сивочупри́нний
-а, -е.
Який має сиву чуприну; із сивою чуприною.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сивочупринний — сивочупри́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- сивочупринний — див. сивий Словник синонімів Вусика
- сивочупринний — СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах
- сивочупринний — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
- сивочупринний — СИВОЧУПРИ́ННИЙ, а, е. Який має сиву чуприну; із сивою чуприною. З народу вийшло четверо найстаріших сивоусих і сивочупринних запорожців (Довж., І, 1958, 235). Словник української мови в 11 томах