1. Великий тлумачний словник сучасної мови

сивочубий

сивочу́бий

-а, -е.

Який має сивий чуб; із сивим чубом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сивочубий — сивочу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сивочубий — див. сивий Словник синонімів Вусика
  3. сивочубий — СИВОЧУ́БИЙ, а, е. Який має сивий чуб; із сивим чубом. Послухаймо розповіді сивочубих шанованих народом ветеранів (з публіц. літ.); * У порівн. На березі, неначе сивочубі діди, стояли засніжені стіжки (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  4. сивочубий — СИ́ВИЙ (про людину — з сивим волоссям), СИВОВОЛО́СИЙ, СИВОГОЛО́ВИЙ, СРІБНОВОЛО́СИЙ, СРІБНОГОЛО́ВИЙ, СИВОГЛА́ВИЙ поет., СИВОЧО́ЛИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. сивочубий — СИВОЧУ́БИЙ, а, е. Який має сивий чуб; із сивим чубом. Послухаймо розповіді сивочубих шанованих народом ветеранів колгоспів (Хлібороб Укр., 6, 1969, 36); *У порівн. На березі, неначе сивочубі діди, стояли засніжені стіжки (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 160). Словник української мови в 11 томах