сидуха
СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці.
Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (Н.-Лев., IV, 1956, 35).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сидуха — сиду́ха іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- сидуха — -и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сидуха — СИДУ́ХА, и, ж., розм., заст. Жінка, що займається дрібною приватною торгівлею на ринку або на вулиці. Старі сидухи й перекупки гнали їх [пашів] кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
- сидуха — сиду́ха вул. пліткарка (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- сидуха — ТОРГО́ВКА (жінка, яка займається дрібною приватною торгівлею), КРА́МА́РКА, СИДУ́ХА (СІДУ́ХА) заст. Вже стояли.. декілька стільців перекупок, крамарок (Панас Мирний); Старі сидухи й перекупки гнали їх (пашів) кочергами через торжок (І. Нечуй-Левицький). Словник синонімів української мови