1. Словник української мови в 11 томах

сикоз

СИКО́З, у, ч. Захворювання шкіри, при якому уражається перев. волосиста частина голови.

Сикоз — хронічне тривке гноячкове ураження шкіри, зустрічається не часто, переважно у чоловіків (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сикоз — сико́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сикоз — -у, ч. Захворювання шкіри, при якому уражається перев. волосиста частина голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сикоз — СИКО́З, у, ч. Захворювання шкіри, при якому уражається перев. волосиста частина голови. Сикоз – хронічне тривке гноячкове ураження шкіри, зустрічається не часто, переважно у чоловіків (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. сикоз — сико́з (від грец. σΰκον – бородавка) гнійне запалення волосяних мішечків (переважно на обличчі). Словник іншомовних слів Мельничука