1. Словник української мови в 11 томах

силач

СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили.

Не б’ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (Котл., І, 1952, 255);

[Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (Вас., III, 1960, 395);

Силач Терешко Кнур здобув сокиру й обценьки і збивав із звільнених невільників кайдани (Тулуб, Людолови, II, 1957, 120);

Мідна снарядна гільза сплющена, зігнута вдвоє, наче побувала в руках у якогось силача (Гончар, Тронка, 1963, 327);

*Образно. Чи бачиш — з лісів виднокругу Сталеві ідуть силачі, Могутньої Волги потугу На плечах в Москву несучи? (Бажан, Роки, 1957, 264).

◊ Сила́ч [яки́й] знайшо́вся — уживається, щоб показати іронічне або зневажливе ставлення до того, хто хвастає своєю силою.

— Я його [бугая].. удержу. — Штани свої краще держи! Силач який знайшовся (Тют., Вир, 1964, 114);

— Я, тату, можу вам оцього прутика вузлом зав’язати… — Ну-ну, — посміхається Мирон, — силач знайшовся (Зар., На.. світі, 1967, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силач — (про людину з великою фізичною силою) богатир, геркулес, (спортивної будови) атлет. Словник синонімів Полюги
  2. силач — сила́ч іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. силач — див. сильний Словник синонімів Вусика
  4. силач — [сиелач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў Орфоепічний словник української мови
  5. силач — -а, ч. Людина великої фізичної сили. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. силач — моск. моцар моцак, моцар, дужий Словник чужослів Павло Штепа
  7. силач — СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили. Не б'ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (С. Словник української мови у 20 томах
  8. силач — ЗДОРОВА́НЬ розм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ'Я́К розм., ЗДОРОВ'Я́ГА розм., ЗДОРОВИ́ЛО розм., ЗДОРОВКО́ розм. рідше, КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм., КРЕ́МЕЗ розм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина). Словник синонімів української мови
  9. силач — Сила́ч, -ча́, -че́ві; -лачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)