силкуватися
СИЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. перев. з інфін. Намагатися робити що-небудь; докладати зусиль для досягнення чогось.
Хазяйка, безпосередньо чула людина, й не силкувалася ховати свого враження (Дн. Чайка, Тв., 1960, 46);
Він силкувавсь не потопати, держатися на поверсі, та не міг: він не вмів плавати (Гр., І, 1963, 353);
Скільки в той вечір ворог не силкувався, всі його атаки були даремні (Кач., Вибр., 1953, 412);
Він стогнав, виривав свої руки з цупких Романових рук і все силкувався відштовхнутися (Ткач, Арена, 1960, 20);
Ярема силкувався пригадати, де він, чому тут опинився (Кочура, Зол. грамота, 1960, 426);
Довго не міг він, хоч як силкувався, і слова сказати (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 179).
2. розм. Натужуватися, напружуючи м’язи.
Вона не здужа йти, старі не здужають її вести… тягнуться, силкуються, спотикаються… (Кв.-Осн., II, 1956, 81);
Вже як не силкувався [Лев], Як не ревів, Як не вертів, А все-таки не вивертівсь (Гл., Вибр., 1951, 26);
Довго силкувались, поки Христю одірвали від труни (Мирний, III, 1955, 138);
Парубки одразу стовпились над дядьковим мішком, стали пробувати силу: ану, хто підніме? Силкується один, другий… Не підійме! (Гончар, II, 1959, 14);
// Робити що-небудь повільно й довго, долаючи якісь перешкоди; возитися, вовтузитися.
[Сестра Мархва:] Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається (Мирний, V, 1955, 108);
Позастрявавши з гарматами та патронними повозками, силкуються [люди] біля них, витягують з трясовин коней (Гончар, II, 1959, 428);
На горі кум Гриць все ще силкувався з своїм возом (Чорн., Потік.., 1956, 240).
Значення в інших словниках
- силкуватися — (виявляти намагання робити щось) старатися, намагатися, (з більшою силою) натужуватися, напружуватися. Словник синонімів Полюги
- силкуватися — силкува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- силкуватися — Намагатися, старатися, докладати зусиль, р. моцуватися, напомагатися; (фізично) напинатися, напружуватися, натужуватися, п'ястися, пнутися, робити спроби <�зусилля>; ФР. хотіти, мати намір; (з чим) морочитися. Словник синонімів Караванського
- силкуватися — I мусуватися, намагатися, напружуватися, натужитися, етилуватися, тужитися, цуприкуватися II див. старатися Словник синонімів Вусика
- силкуватися — [сиелкуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а Орфоепічний словник української мови
- силкуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 перев. з інфін. Намагатися робити що-небудь; докладати зусиль для досягнення чогось. 2》 розм. Натужуватися, напружуючи м'язи. || Робити що-небудь повільно й довго, долаючи якісь перешкоди; вовтузитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- силкуватися — СИЛКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. перев. з інфін. Намагатися робити що-небудь; докладати зусиль для досягнення чогось. Хазяйка, безпосередньо чула людина, й не силкувалася ховати свого враження (Дніпрова Чайка); Він силкувавсь не потопати... Словник української мови у 20 томах
- силкуватися — НАМАГА́ТИСЯ (докладати зусиль, щоб зробити, здійснити що-небудь), СТАРА́ТИСЯ, СИЛКУВА́ТИСЯ підсил., СИ́ЛУВАТИСЯ підсил. рідше, ТУ́ЖИТИСЯ підсил., розм. рідше; НОРОВИ́ТИ розм. (наполегливо, звичайно всупереч труднощам, перешкодам тощо). Словник синонімів української мови
- силкуватися — Силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)