1. Словник української мови в 11 томах

силоміць

СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно.

Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Гр., Без хліба, 1958, 31);

Дівчатками були ще — Змій одружився з нами силоміццю (Крим., Вибр., 1965, 180);

І хотіла б устати [Настя], та якась ласкава потайна рука силоміць очі закриває, надавлює чимсь (Вас., І, 1959, 221);

Багато людей було тієї думки, що опікуни Ладики силоміць випхнули Олену за богослова Річинського (Вільде, Сестри.., 1958, 3);

*Образно. — Сонце так гарно присушило, і з землі силоміць зелень витягає (Коб., III, 1956, 526);

// Із зусиллям, примушуючи себе.

Нартал проривається коротким риданням, але зараз гамує його в собі силоміць (Л. Укр., II, 1951, 432);

Довго ламав свою круту вперту натуру. Почувалося, що й зараз говорить він силоміць, вимучує з себе слова (Минко, Вибр., 1952, 98);

Хліб не має ніякого смаку, а я його розжовую і ковтаю силоміць (Збан., Єдина, 1959, 80).

Бра́ти (взя́ти) силомі́ць — діяти насильно, ні на кого не зважаючи.

— Давай-бо [гроші] по волі, а то візьмемо силоміць, — грозять вони [розбійники] йому (Вовчок, І, 1955, 359);

— Я тебе силоміць не брав до себе, ти сам причепився (Ков., Світ.., 1960, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силоміць — Насильно, силою, примусом. Словник синонімів Полюги
  2. силоміць — силомі́ць прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. силоміць — присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Літературне слововживання
  4. силоміць — пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ. Словник синонімів Караванського
  5. силоміць — I велінням, волею, добровільно-примусово (ірон.), живопихом, живосилом, живосилою, насильно, натиском, під'яремно, примусово, примусово-добровільно (ірон. Словник синонімів Вусика
  6. силоміць — [сиелоум’іц'] присл. Орфоепічний словник української мови
  7. силоміць — рідше силоміццю, присл., розм. Проти волі, насильно. || Із зусиллям, примушуючи себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. силоміць — СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Грінченко); Дівчатками були ще – Змій одружився з нами силоміццю (А. Словник української мови у 20 томах
  9. силоміць — НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил. Словник синонімів української мови