1. Словник синонімів української мови

силоміць

НАСИ́ЛЬНО (всупереч бажанню, волі кого-небудь; із застосуванням фізичної сили щодо кого-небудь), СИЛОМІ́ЦЬ, СИ́ЛОЮ, ПРИ́МУСОМ, СИ́ЛУВАНО, СИЛКО́М розм., НАСИ́ЛУ діал.; ПРИМУСО́ВО, З ПРИ́МУСУ, НЕВО́ЛЕЮ заст. (всупереч бажанню); ГВА́ЛТОМ підсил., ЖИВОСИ́ЛОМ підсил. розм., ГВАЛТО́ВНО підсил. рідше (застосовуючи фізичну силу). Плач стряснув товпою. Заголосили жінки, .. глухо незрозуміле щось гули насильно зігнані сюди люди (Г. Хоткевич); Дівчина мерзлякувато куталась у теплу вовняну хустку, яку силоміць накинула на неї Параска Дмитрівна (Л. Дмитерко); — Не підеш доброхіть — силою поведемо (Марко Вовчок); Він підвів Варвару до ослона і примусом посадовив її (Ю. Смолич); (Панас:) А чого ти причепився до дівчини і силком тягнеш її, розбишако? (І. Карпенко-Карий); Ввечері вже скрипіли ярма, відчинялися ворота — примусово евакуйовані поспішали додому (М. Томчаній); — Все село з примусу має працювати на Генріха (С. Чорнобривець); (Кармелюк:) Буду крадене добро людське ґвалтом однімать, бо другого рятунку не сподівайся нізвідки (С. Васильченко); В цей момент просто на нас летів снаряд.. Я встиг живосилом положити на землю генерала (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. силоміць — Насильно, силою, примусом. Словник синонімів Полюги
  2. силоміць — силомі́ць прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. силоміць — присл. розм. Проти волі, насильно; із зусиллям, примушуючи себе. їй здалось, що зять одбив та одняв од неї дочку силоміць (І.Нечуй-Левицький); Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Літературне слововживання
  4. силоміць — пр., силою, живосилом, силопихом, проти волі, примусом, ґвалтом, примусово, п. волоком; п! НАКИДОМ. Словник синонімів Караванського
  5. силоміць — I велінням, волею, добровільно-примусово (ірон.), живопихом, живосилом, живосилою, насильно, натиском, під'яремно, примусово, примусово-добровільно (ірон. Словник синонімів Вусика
  6. силоміць — [сиелоум’іц'] присл. Орфоепічний словник української мови
  7. силоміць — рідше силоміццю, присл., розм. Проти волі, насильно. || Із зусиллям, примушуючи себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. силоміць — СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Б. Грінченко); Дівчатками були ще – Змій одружився з нами силоміццю (А. Словник української мови у 20 томах
  9. силоміць — СИЛОМІ́ЦЬ, рідше СИЛОМІ́ЦЦЮ, присл., розм. Проти волі, насильно. Вона вхопилася руками за стіл, мов боялася, що її тягтимуть кудись силоміць (Гр., Без хліба, 1958, 31); Дівчатками були ще — Змій одружився з нами силоміццю (Крим., Вибр. Словник української мови в 11 томах