1. Словник української мови в 11 томах

симпатик

СИМПА́ТИК, а, ч., рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь.

Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (Козл., Сонце.., 1957, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симпатик — симпа́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. симпатик — див. друг Словник синонімів Вусика
  3. симпатик — -а, ч. 1》 Прихильник якогось вчення, руху чи якоїсь партії. 2》 рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. симпатик — Прихильник Словник чужослів Павло Штепа
  5. симпатик — СИМПА́ТИК, а, ч., розм. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  6. симпатик — Симпа́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)