симпатик

симпа́тик

-а, ч.

1》 Прихильник якогось вчення, руху чи якоїсь партії.

2》 рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симпатик — симпа́тик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. симпатик — див. друг Словник синонімів Вусика
  3. симпатик — Прихильник Словник чужослів Павло Штепа
  4. симпатик — СИМПА́ТИК, а, ч., розм. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (П. Козланюк). Словник української мови у 20 томах
  5. симпатик — Симпа́тик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. симпатик — СИМПА́ТИК, а, ч., рідко. Людина, якій симпатизує хто-небудь. Досвідчений метранпаж друкарні був нашим симпатиком і він міг сам зверстати газету і без редактора (Козл., Сонце.., 1957, 112). Словник української мови в 11 томах