симфонізм

СИМФОНІ́ЗМ, у, ч. Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.

Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] — нова яскрава сторінка в українському симфонізмі (Мист., 5, 1965, 10);

Трагедійна лінія його [П. І. Чайковського] симфонізму досягає своєї кульмінації в 6-й симфонії (Наука.., 4, 1960, 63).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симфонізм — симфоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. симфонізм — [сиемфоун’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. симфонізм — -у, ч. 1》 Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. 2》 Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музичних тем та образів, їх зміни та конфліктне зіткнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. симфонізм — 1. Музично — естетична категорія, яка характеризує метод музичної композиції, що виходить з необхідності всебічного розкриття художнього задуму в процесі руху, розвитку, змінювання і конфліктів музичного образу та зумовлений мисленням... Словник-довідник музичних термінів
  5. симфонізм — СИМФОНІ́ЗМ, у, ч. Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] – .. яскрава сторінка в українському симфонізмі (із журн.); Трагедійна лінія його [П. І. Чайковського] симфонізму досягає своєї кульмінації в 6-й симфонії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. симфонізм — симфоні́зм симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. симфонізм — Симфоні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)