1. Великий тлумачний словник сучасної мови

симфонізм

симфоні́зм

-у, ч.

1》 Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль.

2》 Багатостороннє розкриття художнього замислу музичного твору через послідовний рух, розвиток музичних тем та образів, їх зміни та конфліктне зіткнення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симфонізм — симфоні́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. симфонізм — [сиемфоун’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. симфонізм — 1. Музично — естетична категорія, яка характеризує метод музичної композиції, що виходить з необхідності всебічного розкриття художнього задуму в процесі руху, розвитку, змінювання і конфліктів музичного образу та зумовлений мисленням... Словник-довідник музичних термінів
  4. симфонізм — СИМФОНІ́ЗМ, у, ч. Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] – .. яскрава сторінка в українському симфонізмі (із журн.); Трагедійна лінія його [П. І. Чайковського] симфонізму досягає своєї кульмінації в 6-й симфонії (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. симфонізм — симфоні́зм симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. симфонізм — Симфоні́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. симфонізм — СИМФОНІ́ЗМ, у, ч. Симфонічне мистецтво, симфонічний стиль. Четверта симфонія [Б. М. Лятошинського] — нова яскрава сторінка в українському симфонізмі (Мист., 5, 1965, 10); Трагедійна лінія його [П. І. Чайковського] симфонізму досягає своєї кульмінації в 6-й симфонії (Наука.., 4, 1960, 63). Словник української мови в 11 томах