1. Словник української мови в 11 томах

симфоніст

СИМФОНІ́СТ, а, ч. Композитор, що пише симфонічні твори.

Б. М. Лятошинський — симфоніст високого класу, що органічно поєднує самобутні національні традиції з найвищими досягненнями світової музики (Мист., 5, 1965, 10);

[Марина Петрівна:] Три роки хлопця орієнтували тільки на масові пісні, а він — симфоніст. Ще й який симфоніст! (Бере кілька акордів). Ось почуєш, як це в оркестрі звучатиме! (Мур., Радісний берег, 1961, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. симфоніст — симфоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. симфоніст — -а, ч. Композитор, що пише симфонічні твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. симфоніст — СИМФОНІ́СТ, а, ч. Композитор, що пише симфонічні твори. Б. М. Лятошинський – симфоніст високого класу, що органічно поєднує самобутні національні традиції з найвищими досягненнями світової музики (із журн. Словник української мови у 20 томах