1. Словник української мови в 11 томах

синедріон

СИНЕДРІО́Н, у, ч. У Єрусалимі в III-I ст. до н. е. — рада аристократів і старійшин, а після встановлення римського панування — верховний суд Іудеї.

[Йоганна:] На бога, сестро, тихше! ще почує хто з люду й донесе синедріону (Л. Укр., II, 1951, 122);

// ірон. , жарт. Збори, рада, судилище.

Хитрі книжники й лукаві фарисеї Розмножили своє потомство без числа, І доленьки звізда письменської моєї Мене в синедріон, на суд їх привела (П. Куліш, Вибр., 1969, 373);

Того ж таки дня сумна звістка засмутила слободу: церковний синедріон оголосив Федора Петровича антихристом! (Ковінька, Кутя.., 1960, 11);

Микоші вистачило характеру і влітку, коли стояв перед учительським синедріоном і так-сяк склав екзамен у другий клас (Полт., Повість.., 1960, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синедріон — Синедріо́н: — найвища єврейська рада за римських часів; рада найстарших [XI] — рада старійшин; переносно: вбори, рада, судилище [48] Словник з творів Івана Франка
  2. синедріон — синедріо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. синедріон — ІСТ. Верховний суд Юдеї; ПРВ. ІР. збори, рада, суд, судище. Словник синонімів Караванського
  4. синедріон — -у, ч. В Єрусалимі в 3-1 ст. до н. е. – рада аристократів і старійшин, а після встановлення римського панування – верховний суд Іудеї. || ірон., жарт. Збори, рада, судилище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. синедріон — СИНЕДРІО́Н, у, ч. У Єрусалимі в III–I ст. до н. е. – рада аристократів і старійшин, а після встановлення римського панування – верховний суд Іудеї. [Йоганна:] На бога, сестро, тихше! ще почує хто з люду й донесе синедріону (Леся Українка); // ірон., жарт. Словник української мови у 20 томах
  6. синедріон — синедріо́н (грец. συνέδριον – рада) 1. В Стародавній Іудеї 3 – 1 ст. до н. е. рада старійшин, що виконувала функції вищого державного, релігійного й судового органу; в 1 ст. до н. е. – 1 ст. н. е., після встановлення римського панування, верховний суд Іудеї. 2. Переносно – збори, рада, судилище. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. синедріон — Синедріо́н, -на, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)