синенький
СИНЕ́НЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до си́ній.
Вона кинула синеньку стрічку додолу і сказала: «Не хочу!» (Л. Укр., III, 1952, 676);
Квіточки синенькі, біленькі, запашнеє зіллячко… (Хотк., II, 1966, 218);
// З синім відтінком, трохи синій.
Підклали свіжого хмизу, й сухі палички затріщали в синенькому полум’ї (Вас., І, 1959, 144);
Сонце пригрівало, понад зеленим лугом слався синенький димок весняних випарів, гнав поперед себе гнилуватий болотяний душок (Тют., Вир, 1964, 99);
У спальні перед іконою божої матері тьмяно горіла синенька лампадка (Шиян, Баланда, 1957, 46).
2. у знач. ім. сине́нька, кої, ж., розм. У дореволюційній Росії — п’ятирублевий кредитний білет (назва за кольором).
По синенькій, дай-то боже, Коли заробили, Та, вертаючись додому, Й те уже зхарчили [витратили на їжу] (Манж., Тв., 1955, 44);
Хтось вивів Мар’яна в сіни і тихцем сказав: — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Стельмах, І, 1962, 171).
Значення в інших словниках
- синенький — сине́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- синенький — див. синій Словник синонімів Вусика
- синенький — -а, -е. 1》 Пестл. до синій. || Із синім відтінком, трохи синій. 2》 у знач. ім. синенька, -кої, ж., розм. У дореволюційній Росії – п'ятирублевий кредитний білет (назва за кольором). 3》 у знач. ім. синенький, -кого, ч., регіон. Те саме, що баклажан 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- синенький — СИНЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до си́ній. Вона кинула синеньку стрічку додолу і сказала: “Не хочу!” (Леся Українка); Квіточки синенькі, біленькі, запашнеє зіллячко... (Г. Хоткевич); // З синім відтінком, трохи синій. Словник української мови у 20 томах
- синенький — Сине́нький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)