синтаксично

СИНТАКСИ́ЧНО. Присл. до синтакси́чний.

Дієприслівник поєднується з означуваним словом (дієсловом), як і прислівник, синтаксично: шляхом прилягання означуючого до означуваного (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 298);

У «Вершниках» чимало реплік, взятих у лапки як пряма мова, але синтаксично вони не пов’язані з оточенням — зв’язок у них лише смисловий (Мовозн., XIII, 1955, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. синтаксично — синтакси́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. синтаксично — СИНТАКСИ́ЧНО. Присл. до синтакси́чний. Дієприслівник поєднується з означуваним словом (дієсловом), як і прислівник, синтаксично: шляхом прилягання означуючого до означуваного (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. синтаксично — Присл. до синтаксичний. Великий тлумачний словник сучасної мови