сип

СИП, а, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з бурим оперенням і білим пухом на голові й шиї; поширений у високогірних районах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сип — сип іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сип — -а, ч. Великий хижий птах родини яструбиних з бурим оперенням і білим пухом на голові й шиї; поширений у високогірних районах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сип — СИП, а, ч. Великий хижий птах родини яструбових з бурим оперенням і білим пухом на голові й шиї; поширений у високогірних районах. Словник української мови у 20 томах
  4. сип — Хижий птах із оголеною головою та шиєю; с. Нового Світу — стерв'ятники, с. Старого Світу належать до родини яструбових; декілька видів; живиться послідом; білоголовий с. (розмах крил бл. 2,5 м), трапляється у теплих регіонах Євразії та Африки. Універсальний словник-енциклопедія