1. Словник української мови в 11 томах

сировинний

СИРОВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до сировина́; який є сировиною.

Великого розвитку набуде промисловість у районах на схід від Уралу, які мають незліченні природні багатства, сировинні й енергетичні джерела (Програма КПРС, 1961, 63);

Сировинна база; Сировинні ресурси;

// Який постачає сировину.

Як і вся Середня Азія, Туркменія до революції була сировинним придатком царської Росії (Ком. Укр., 5, 1966, 74);

В приміських колгоспах і радгоспах, у сировинних зонах консервних заводів та в колгоспах, що вирощують насіння овочевих культур, запроваджуються спеціальні овочеві сівозміни (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сировинний — сирови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сировинний — [сиеровин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. сировинний — -а, -е. Прикм. до сировина; який є сировиною. Сировинна база. || Який постачає сировину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сировинний — СИРОВИ́ННИЙ, а, е. Прикм. до сировина́; який є сировиною. Чернігівщина, що здавна славилася буряківництвом, є важливою сировинною базою для цукровиків (з газ.); Сировинні ресурси; // Який постачає сировину. Словник української мови у 20 томах
  5. сировинний — Сирови́нний, -нна, -нне Правописний словник Голоскевича (1929 р.)