сиротинка
СИРОТИ́НКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до сироти́на.
— Оце сиротинка, такого-то син .. Ну, хай великий росте. Ну, скажи, що ти будеш робить, як виростеш? (Довж., III, 1960, 388);
— Боже мій, боже,— гадаю сапаючи,— синочку мій маленький, сиротинко моя, що я тобі після себе залишу? (Мур., Бук. повість, 1959, 289);
— Покарав тебе бог, сиротинко,— приказувала бабуся, вкладаючи його в ліжко (Тулуб, Людолови, І, 1957, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиротинка — сироти́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сиротинка — див. дитина; нещасливий; одинокий; сирота Словник синонімів Вусика
- сиротинка — -и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до сиротина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиротинка — СИРОТИ́НКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до сироти́на. – Оце сиротинка, такого-то син .. Ну, хай великий росте. Ну, скажи, що ти будеш робить, як виростеш? (О. Словник української мови у 20 томах
- сиротинка — Сиротина, -ни об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. ум. сиротинка. Словник української мови Грінченка