сиротинонька
СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш. пестл. до сироти́нка.
Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (Граб., І, 1959, 111);
Нема долі гірш Сиротиноньки! (Черн., Поезії, 1959, 158);
— Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне,— простогнав дідок із сивою борідкою (Мик., II, 1957, 309).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиротинонька — сироти́нонька іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сиротинонька — див. дитина; нещасливий; одинокий; сирота Словник синонімів Вусика
- сиротинонька — -и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сиротинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиротинонька — СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сироти́нка. Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (П. Грабовський); Нема долі гірш Сиротиноньки! (Микола Чернявський); – Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне, – простогнав дідок із сивою борідкою (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах