сиротинонька

СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш. пестл. до сироти́нка.

Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (Граб., І, 1959, 111);

Нема долі гірш Сиротиноньки! (Черн., Поезії, 1959, 158);

— Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне,— простогнав дідок із сивою борідкою (Мик., II, 1957, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротинонька — сироти́нонька іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сиротинонька — СИРОТИ́НОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сироти́нка. Щось не спиться серед ночі Сиротиноньці (П. Грабовський); Нема долі гірш Сиротиноньки! (Микола Чернявський); – Ох ти ж, горе тяжке!.. Це ж Улька, сиротинонька, дитя безпритульне, – простогнав дідок із сивою борідкою (І. Микитенко). Словник української мови у 20 томах
  3. сиротинонька — див. дитина; нещасливий; одинокий; сирота Словник синонімів Вусика
  4. сиротинонька — -и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сиротинка. Великий тлумачний словник сучасної мови