сиротонька
СИРО́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота́.
— Брате милий, брате-соколоньку, Ти покинув сестру-сиротоньку (Пісні та романси.., II, 1956, 154);
*Образно. Де ж ти взялась, сиротонько, Тополенько мила? (Рудан., Тв., 1959, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сиротонька — сиро́тонька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- сиротонька — -и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сиротонька — СИРО́ТОНЬКА, и, ч. і ж., нар.-поет. Зменш.-пестл. до сирота́. – Брате милий, брате-соколоньку, Ти покинув сестру-сиротоньку (з народної пісні); * Образно. Де ж ти взялась, сиротонько, Тополенько мила? (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах