1. Словник української мови в 11 томах

сиротувати

СИРОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Бути сиротою (у 1 знач.).

Я вгадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім’ї з ласки (Вовчок, І, 1955, 198).

2. Лишатися одиноким, самітним.

На далекі заробітки Всіх синів повиряджа [вдова], В люту зиму, в теплі літки — Сиротує — не зважа (Граб., І, 1959, 505).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сиротувати — сиротува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. сиротувати — -ую, -уєш, недок., розм. 1》 Бути сиротою (у 1 знач.). 2》 Лишатися одиноким, самітним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сиротувати — СИРОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. 1. Бути сиротою (у 1 знач.). Я вгадала, що я сиротую, що вбога я, та не при батькові-матері зросла, живу у чужій сім'ї з ласки (Марко Вовчок). 2. Лишатися одиноким, самітним. Словник української мови у 20 томах
  4. сиротувати — Сиротува́ти, -ту́ю, -єш гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105. Словник української мови Грінченка