1. Словник української мови в 11 томах

сирівцевий

СИРІВЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Пригот. на сирівці, із сирівцем (у 1 знач.).

Жінка поставила на стіл три тарілки, поклала дерев’яні нефарбовані ложки і всипала нам холодного сирівцевого борщу з щавлем і кропивою (Перв., Материн.. хліб, 1960, 30).

2. діал. Сирицевий.

Довбущук другим кінцем сирівцевого шнура зачав щосили сікти Андрія по голих плечах і грудях (Фр., V, 1951, 72).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирівцевий — сирівце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сирівцевий — -а, -е. 1》 Пригот. на сирівці, із сирівцем (у 1 знач.). 2》 діал. Сирицевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сирівцевий — СИРІВЦЕ́ВИЙ, а, е. 1. Пригот. на сирівці, із сирівцем (у 1 знач.). Жінка поставила на стіл три тарілки, поклала дерев'яні нефарбовані ложки і всипала нам холодного сирівцевого борщу з щавлем і кропивою (Л. Первомайський). 2. діал. Сирицевий. Словник української мови у 20 томах