сирітство

СИРІ́ТСТВО, а, с.

1. Становище сироти (у 1 знач.).

Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі — приборкали її шибку думку (Мирний, І, 1949, 366);

— Ну, кому ми потрібні? — жалібно сказала Марина і через силу стримала сльози, таким гострим і гірким в ту мить для неї було розуміння сирітства (Собко, Звич. життя, 1957, 21);

Війна — це вдівство і сирітство, безпритульність і голод, недуга і відчай, муки і сльози (Мельн., Обличчя.., 1960, 4);

// Відсутність рідних і близьких.

[Панса:] Доню!..При тобі я часто забував своє сирітство…(Л. Укр., II, 1951, 464).

Кру́гле сирі́тство — життя без батька й матері.

Як не бідував Тарас, яку нужду не переносив .., усе ж таки аж по смерті своєї матері переконався, що то значить кругле сирітство (Ков., Світ.., 1960, 57).

2. перен. Безпритульність і беззахисність; самітність.

Тепер не стало друга, і Микола почував ще більшу самотність, просто сирітство… (Гжицький, Вел. надії, 1963, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирітство — Сирітство, -ва с. Сиротство. Умерти умісті я бажаю, аніж жити сама маю у сирітстві такім. Чуб. III. 16. Словник української мови Грінченка
  2. сирітство — Соціальне явище, зумовлене наявністю у суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків внаслідок позбавлення батьківських прав, визнання їх у встановленому порядку недієздатними, безвісно зниклими та ін.. англ. Словник із соціальної роботи
  3. сирітство — сирі́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  4. сирітство — Сирі́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. сирітство — СИРІ́ТСТВО, а, с. 1. Становище сироти (у 1 знач.). Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі – приборкали її шибку думку (Панас Мирний); – Ну, кому ми потрібні?... Словник української мови у 20 томах
  6. сирітство — [сиер’іцтво] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  7. сирітство — -а, с. 1》 Становище сироти (у 1 знач.). || Відсутність рідних і близьких. 2》 перен. Безпритульність і беззахисність; самітність. Великий тлумачний словник сучасної мови