сирітський

СИРІ́ТСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до сирота́ 1.

На сирітський жаль ніхто не вважав (Укр.. присл.., 1955, 136);

Господи, глянь на сирітськії сльози! (Щог., Поезії, 1958, 87);

Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий… (Мирний, І, 1949, 276);

Чи не забув її, сирітську дочку? Всміхнулася і рівно круг чола.. коси виклала віночком, У праву руку хусточку взяла (Мал., Запов. джерело, 1959, 79);

// Належний сироті.

[Гаркуша:] Я був тоді по сьомому року, як одного разу приїхав до мого опікуна запорожець; якось й я йому подобався, от він мене і взяв із собою у Січ. Опікун мій згодивсь,— бачиш, легше було загарбать сирітську худобу!.. (Стор., І, 1957, 299);

Дебелі плачиндівські полукіпки лежали поруч з удовиними і сирітськими (Стельмах, І, 1962, 66);

// Власт. сироті.

Зоня на питання Юзині відповідала тільки слізьми, наріканням на свою сирітську долю (Л. Укр., III, 1952, 661);

З сирітським лихом добре я спізнався, Бо рано .. без захисту зостався (Мисик, Біля криниці, 1967, 346);

Хлопці де не ходять, де не бродять — гонять неспокійні думи.. Вже пізно приходять в хату скрасити свої сирітські настрої (Горд., Чужу ниву.., 1947, 137);

// Який відображає долю сиріт.

Ввечері дружки почали розплітати Нимидорі косу й заспівали сирітських пісень (Н.-Лев., II, 1956, 181);

Пісні наймитсько-бурлацькі, чумацькі, рекрутські, сирітські, які знаходяться у рукописних збірниках Марковича, служать висвітленню питання класового розшарування в українському суспільстві (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 31);

// перен. Бідний, нужденний, убогий.

— Весілля в нас буде сирітське: без подарків [подарунків] і чарки горілки, а замість короваю хліб святий розділимо (Кв.-Осн., II, 1956, 298);

— Погуляй ще. Твоє життя було й так сирітське та некрасне (Донч., III, 1956, 95);

// перен. Одинокий, самітний.

Десь здалека почувся тоненький жалібний сирітський дзвін (Довж., III, 1960, 467).

Сирі́тська зима́ — тепла, без великих морозів зима.

Вся гора понад Дніпром вкрита була високим лісом і густими чагарниками, а проміж тії зарослі на полянах і пролісках росла висока трава і ніколи не косилась, бо людей тоді було небагацько, та й зими були сирітські (Стор., І, 1957, 238).

2. Признач. для утримання сиріт, піклування про них.

Добрі люди помітили, що вона голодує, почали закликати її до себе обідати, а потім якось поклопоталися за бідну сироту, щоб узято її до сирітського дому (Гр., Без хліба, 1958, 34);

У голові промайнули всі болі дитинства, образа сирітського приюту й штовхани в наймах (Ю. Янов., II, 1958, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирітський — си́рітський прикметник сирі́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. сирітський — (- весілля) П. бідний, нужденний, убогий, (звук) самотній, сиротливий, сиротинський, (дім) ІД. г. сиротинець Словник синонімів Караванського
  3. сирітський — -а, -е. 1》 Прикм. до сирота 1). || Належний сироті. || Власт. сироті. || Який відображає долю сиріт. || перен. Бідний, нужденний, убогий. || перен. Одинокий, самітний. Сирітська зима — тепла, без великих морозів зима. 2》 Признач. для утримання сиріт, піклування про них. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сирітський — СИРІ́ТСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до сирота́ 1. На сирітський жаль ніхто не вважав (прислів'я); Господи, глянь на сирітськії сльози! (Я. Щоголів); Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий... Словник української мови у 20 томах
  5. сирітський — Сирі́тський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сирітський — Сирітський, -а, -е Сиротскій. Ном. № 5037. МВ. ІІ. 26. Словник української мови Грінченка