ситчик
СИ́ТЧИК, у, ч. Пестл. до си́тець.
— Він хоч і сердився, але за школу і йому душа боліла. Сказав, що при першій реквізиції у спекулянтів щось дадуть на школу, хоч якийсь ситець. — І за це спасибі. Коли б то з ваших обіцяних чобіт хоч на ситчику затриматись (Стельмах, II, 1962, 100);
— Нам з тобою, хлопче,— світити дірками в перетлілих ситчиках, круглий рік ходити в грубих сирових полотнах… (Гончар, Таврія.., 1957, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ситчик — си́тчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ситчик — -у, ч. Пестл. до ситець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ситчик — СИ́ТЧИК, у, ч. Пестл. до си́тець. – Він хоч і сердився, але за школу і йому душа боліла. Сказав, що при першій реквізиції у спекулянтів щось дадуть на школу, хоч якийсь ситець. – І за це спасибі. Словник української мови у 20 томах