ситчик

СИ́ТЧИК, у, ч. Пестл. до си́тець.

— Він хоч і сердився, але за школу і йому душа боліла. Сказав, що при першій реквізиції у спекулянтів щось дадуть на школу, хоч якийсь ситець. — І за це спасибі. Коли б то з ваших обіцяних чобіт хоч на ситчику затриматись (Стельмах, II, 1962, 100);

— Нам з тобою, хлопче,— світити дірками в перетлілих ситчиках, круглий рік ходити в грубих сирових полотнах… (Гончар, Таврія.., 1957, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситчик — си́тчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ситчик — -у, ч. Пестл. до ситець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ситчик — СИ́ТЧИК, у, ч. Пестл. до си́тець. – Він хоч і сердився, але за школу і йому душа боліла. Сказав, що при першій реквізиції у спекулянтів щось дадуть на школу, хоч якийсь ситець. – І за це спасибі. Словник української мови у 20 томах