сить

СИТЬ, і, ж., діал.

1. Жир ( див. жир¹).

Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м’які, а пальці були налиті ситтю (Н.-Лев., II, 1956, 96).

2. Ситість.

Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (Н.-Лев., III, 1956, 298);

— Скільки калійної солі Ми винесли в поле! Попелу, гною, посліду… Напевно, ніколи Не відчувала земля ще Подібної ситі (Вирган, В розп. літа, 1959, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сить — Товщ, див. жир Словник чужослів Павло Штепа
  2. сить — Сить, -ти ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка
  3. сить — -і, ж., діал. 1》 Жир (див. жир I). 2》 Ситість. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сить — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
  5. сить — СИТЬ, і, ж., діал. 1. Жир (див. жир¹). Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький). 2. Ситість. Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (І. Словник української мови у 20 томах
  6. сить — сить іменник жіночого роду жир; ситість діал. Орфографічний словник української мови
  7. сить — див. ЖИР Словник синонімів Караванського