сить

I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Простягнув (Борис) їй шматок ляща, який світився прозоро-зеленкуватим жиром (Є. Гуцало); Жінка.. напувала хворого гарячим чаєм з молоком, розтирала баранячим салом (З. Тулуб); Його жінка, глупе, заплиле товщем сотворіння, півдня сиділа на анку спеціально для того, аби.. бачити поклони і принижене згинання (Г. Хоткевич); Руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький); З них (овець) вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (І. Франко); Насилу добрався він.. до Югорського Шару, де взяв ворвань та рибу (з науково-популярної літератури); Присохне, як овечий лій (приказка); Мовчки смакував (сусід) зарум'яненою свининою, що з неї стікав смалець (С. Чорнобривець).

СА́ЛО (просолений свинячий підшкірний жир, відокремлений від м'яса), СОЛОНИ́НА діал.; ШПИК (у шматках з перцем); СМА́ЛЕЦЬ (витоплене); ЛІЙ, ЖИР, СИТЬ (овече). Обідають під копою: хліб, сало, огірки (С. Васильченко); Вона щойно бачила в коморі два лантухи петлюванки, діжечку солонини (В. Земляк).