сить
Сить, -ти
ж. Жиръ. А як виросте кабан, то вже аж тоді кладе на собі сить. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сить — сить іменник жіночого роду жир; ситість діал. Орфографічний словник української мови
- сить — див. ЖИР Словник синонімів Караванського
- сить — -і, ж., діал. 1》 Жир (див. жир I). 2》 Ситість. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сить — Товщ, див. жир Словник чужослів Павло Штепа
- сить — СИТЬ, і, ж., діал. 1. Жир (див. жир¹). Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м'які, а пальці були налиті ситтю (І. Нечуй-Левицький). 2. Ситість. Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (І. Словник української мови у 20 томах
- сить — I. ЖИР (жирове відкладення в тілі тварини й людини), СА́ЛО, ТОВЩ діал., СИТЬ діал., ОМА́СТА діал., ТУК заст.; ВО́РВАНЬ заст. (морських тварин та риб); ЛІЙ (перев. рогатої худоби, овець); СМА́ЛЕЦЬ, ЛЯРД (топлений, перев. свиней, птиці). Словник синонімів української мови
- сить — СИТЬ, і, ж., діал. 1. Жир ( див. жир¹). Чорна борода залисніла, як шовк, руки стали повні, м’які, а пальці були налиті ситтю (Н.-Лев., II, 1956, 96). 2. Ситість. Собаки гладкі, аж качаються од ситі по псарні (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах