скаженівка

СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що сказ.

Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Гр.).

2. Про горілку.

По старості літ кобзар вмочив у чарку сивого вуса, зчавив з нього скаженівку і тільки опісля випив (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаженівка — скажені́вка 1 іменник жіночого роду сказ розм. скажені́вка 2 іменник жіночого роду горілка розм. Орфографічний словник української мови
  2. скаженівка — СКАЖЕНІ́ВКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сказ. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому (Сл. Б. Грінченка); Чоловік у горілці, як собака у скаженівці (приказка). 2. Про горілку. Словник української мови у 20 томах
  3. скаженівка — див. горілка; лють; сказ Словник синонімів Вусика
  4. скаженівка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що сказ. 2》 перен. Горілка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. скаженівка — Скаженівка, -ки ж. Бѣшенство, водобоязнь. Треба дать чогось од скаженівки отому собаці рудому. Лубен. у. Чоловік у горільці, як собака у скаженівці. Лубен. у. Словник української мови Грінченка