скаженість

СКАЖЕ́НІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. скаже́ний 1, 2.

Приносив [син] кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (Коб., І, 1956, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаженість — скаже́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скаженість — див. лють; шаленство Словник синонімів Вусика
  3. скаженість — -ності, ж. Стан за знач. скажений 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаженість — СКАЖЕ́НІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. скаже́ний 1, 2. Приносив [син] кождого півріччя чим раз, то гірше свідоцтво. При таких нагодах змінялись любов і пестощі вітця в скаженість (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  5. скаженість — ЛЮТЬ (почуття сильного обурення, роздратування, гніву), ЛЮ́ТІСТЬ, РОЗЛЮ́ЧЕНІСТЬ, РОЗЛЮТО́ВАНІСТЬ, ЛЮ́ТОЩІ, СКАЖЕ́НІСТЬ, ПА́СІЯ діал., Я́РІСТЬ рідше. Словник синонімів української мови
  6. скаженість — Скаженість, -ности ж. Бѣшенство. Желех. Словник української мови Грінченка