скаковий

СКАКОВИ́Й, а́, е́.

1. Признач. для скачок.

Всю уже путь ми на полі пройшли скаковому,— Коням з гарячої шиї пора хомути поздіймати (Зеров, Вибр., 1966, 218);

Травень 1915 року пам’ятний київським старожилам гомінким народним гулянням на Сирецькому скаковому полі (Мист., 6, 1965, 16).

2. Який має високі бігові якості (про коней).

Все життя наше завалене обставинами, перешкодами, бар’єрами. Але людина — не скаковий кінь, що, спіткнувшись на одному бар’єрі, фактично виходить з гри (Ю. Бедзик, Альма матер, 1964, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаковий — скакови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скаковий — СКАКОВИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для скачок. Всю уже путь ми на полі пройшли скаковому, – Коням з гарячої шиї пора хомути поздіймати (М. Словник української мови у 20 томах
  3. скаковий — -а, -е. 1》 Признач. для скачок. 2》 Який має високі бігові якості (про коней). Великий тлумачний словник сучасної мови