скалатати

СКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.:

Вік (життя́) скалата́ти — весь вік прожити в злиднях; пробідувати.

«Чудна ся Мар’я! — думалося їй.. Кинула чоловіка, кинула господарство, щоб у наймах вік свій скалатати!» (Мирний, III, 1954, 149).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалатати — -аю, -аєш, док., перех.: Вік (життя) скалатати — весь вік прожити в злиднях; пробідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скалатати — вік калата́ти / скалата́ти. Жити в біді, без любові, миру і злагоди; горювати. — Ні, мамо, Галя буде жінка якраз по мені..— Я не забороняю. Не жалкуй тільки, дитино моя, на матір, як — не приведи, Господи — прийдеться вік калатати... Фразеологічний словник української мови
  3. скалатати — СКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.: ◇ Вік калата́ти / скалата́ти див. калата́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. скалатати — скалата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови