скалатнути

СКАЛАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до калата́ти.

Скалатнув дзвіночок — кінець уроку (Збан., Сеспель, 1961, 200);

У Михайлини радісно скалатнуло серце — ну, повертається, нарешті, уперте дівча (Збан., Між.. людьми, 1955, 153);

// безос. , перех. Дуже схвилювати, приголомшити.

— Лікар сказав — смертельна хвороба. Одарку так скалатнуло, що вона справді мало не врізала дуба з переляку (Збан., Малин. дзвін, 1958, 71).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалатнути — скалатну́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скалатнути — СКАЛАТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., рідко. Однокр. до калата́ти. Скалатнув дзвіночок – кінець уроку (Ю. Збанацький); У Михайлини радісно скалатнуло серце – ну, повертається, нарешті, уперте дівча (Ю. Збанацький); // безос., кого. Дуже схвилювати, приголомшити. Словник української мови у 20 томах
  3. скалатнути — -ну, -неш, док., рідко. Однокр. до калатати. || безос., перех.Дуже схвилювати, приголомшити. Великий тлумачний словник сучасної мови