скалистий

СКАЛИ́СТИЙ, а, е, заст. Скелястий.

В глибині кону скалистий берег річки, подекуди порослий очеретом, кугою, лозою і терном (Кроп., II, 1958, 265);

Вхід і вихід замикали високі скалисті стіни (Фр., VI, 1951, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалистий — СКАЛИ́СТИЙ, а, е, заст. Скелястий. В глибині кону скалистий берег річки, подекуди порослий очеретом, кугою, лозою і терном (М. Кропивницький); Вхід і вихід замикали високі скалисті стіни (І. Франко). Словник української мови у 20 томах