скалити

СКА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех.

1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин).

Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (Г.-Арт., Байки.., 1958, 50);

Ліс шумить та все гуде — голова кругом іде… Враз шепоче Наталюся: — Я ж боюся, я боюся,— зуби скалить он ведмідь… (Тич., Комунізму далі.., 1961, 11);

Коли Ксеня ще дужче заливалася бурхливим реготом, Катерина скалила зуби, виставляла два пальці над лобом й корчила до дівчини чортика (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 251).

◊ Ска́лити зу́би:

а) див. зуб;

б) (з кого — чого, над ким — чим) насміхатися, глузувати.

Спочатку насміхалися [люди], а потім і співчувати почали. Першим озвався Грицько Тихолаз — панський чередник. — Чого, каже, зуби скалите над людською бідою! (Речм., Весн. грози, 1961, 95).

2. розм. Злегка прикривати повікою, повіками (око, очі); трохи примружувати.

СКА́ЛИ́ТИ, ска́лю́, ска́ли́ш, недок., перех., рідко. Ранити шкіру скалкою, колючкою і т. ін.

Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить (Номис, 1864, № 11230).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалити — ска́лити зу́би, зневажл. 1. Дуже сміятися, перев. без очевидної причини. Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них (М. Коцюбинський); — А ви, лежні, ланці, чого зуби скалите?... Фразеологічний словник української мови
  2. скалити — СКА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що. 1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П. Словник української мови у 20 томах
  3. скалити — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. скалити — (зуби) шкірити, щирити, вишкіряти, вищиряти, вискалювати, вишкірювати; п! СМІЯТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  5. скалити — (зуби) шкірити, вискалювати, вишкіряти, вищиряти. Словник синонімів Полюги
  6. скалити — I ск`алити-лю, -лиш, недок., перех. 1》 Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). 2》 розм. Злегка прикривати повікою, повіками (око, очі); трохи примружувати. II скал`итискалю, скалиш, недок., перех., рідко. Ранити шкіру скалкою, колючкою тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. скалити — ска́ли́ти дієслово недоконаного виду ранити шкіру скалкою, колючкою рідко ска́лити дієслово недоконаного виду показувати зуби Орфографічний словник української мови
  8. скалити — 1. (зуби) шкірити, вишкірювати, вишкірити, повишкірювати, зішкірювати, зішкірити, позішкірювати, вишкірюватися, вишкіритися, повишкірюватися 2. це мружити очі Словник чужослів Павло Штепа
  9. скалити — Скалити, -лю, -лиш гл. 1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230. 2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639. 3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор. 4) Браниться, ручаться. Угор. Словник української мови Грінченка