1. Словник української мови в 11 томах

скальд

СКАЛЬД, а, ч. Давньоскандінавський поет-співак.

Синьоокі скальди північну славили красу (Сос., І, 1957, 312).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скальд — скальд іменник чоловічого роду, істота давньоскандинавський поет-співець іст. Орфографічний словник української мови
  2. скальд — див. СПІВЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. скальд — -а, ч. Давньоскандинавський поет-співак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скальд — Бандуриста норвезький Словник чужослів Павло Штепа
  5. скальд — (ісл. skald — поет, співак) — ісландські та норвезькі поети ІХ — ХІІІ ст., які створювали пісні та виконували їх без супроводуабо в супроводі струнного інструменту. Словник-довідник музичних термінів
  6. скальд — СКАЛЬД, а, ч. Давньоскандинавський поет-співець. Синьоокі скальди північну славили красу (В. Сосюра); Творчість скальдів спочатку існувала в усній формі, згодом (XVIII ст.) була зафіксована в літературних пам'ятках (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  7. скальд — Скальд, -да; ска́льди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)