1. Словник української мови в 11 томах

скалічитися

СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою.

— Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самі-сіньку дитину в хаті… Борони боже, скотиться як-небудь та скалічиться… (Л. Янов., І, 1959, 44);

// Поранити себе.

[Анна:] Миколо! А тобі що такого? Ти весь у крови [крові]! ..Чи бійка де була? Чи, може, ти скалічився де? (Фр., IX, 1952, 100).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скалічитися — скалі́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скалічитися — -чуся, -чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. || Поранити себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скалічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. – Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самісіньку дитину в хаті... Борони Боже, скотиться як-небудь та скалічиться... (Л. Яновська); // Поранити себе. Словник української мови у 20 томах
  4. скалічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови