скалічитися
СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); (Гапка:) Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скалічитися — скалі́читися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скалічитися — -чуся, -чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. || Поранити себе. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скалічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. – Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самісіньку дитину в хаті... Борони Боже, скотиться як-небудь та скалічиться... (Л. Яновська); // Поранити себе. Словник української мови у 20 томах
- скалічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зазнати каліцтва, стати калікою. — Де там мені, старій, бігати щодня по селу та добувати молока, покинувши саму-самі-сіньку дитину в хаті… Борони боже, скотиться як-небудь та скалічиться… (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах