скапувати

СКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКА́ПАТИ, аю, аєш, док.

1. неперех. Стікати краплями або повільно.

На колючках будяків тремтіли хисткі краплини, іноді скапуючи (Гуц., Скупана.., 1965, 21);

З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 206);

*Образно. З воском скапували останні хвилини Маринчиного життя (Кач., Вибр., 1953, 457);

// Танути зверху, з країв, укриваючись патьоками, струмочками розтопленої речовини; обпливати.

Свічка скапує і гасне (Тарн., З дал. дороги, 1961, 193).

◊ Бода́й ти (він і т. ін.) ска́пав, як віск — уживається як лайка, проклін.

[Баба Олена:] Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Галан, І, 1960, 466);

[Ні́би (мов, немо́в і т. ін.)] ска́пувати сві́чкою — худнути, марніти; танути.

— Та вже й сам бачиш, як я знемогла в силі й з кожним днем ніби скапую свічкою… (Козл., Ю. Крук, 1957, 540);

Ска́пувати кро́в’ю за кого, рідко — дуже піклуватися про кого-небудь, переживати за когось, побиватися за кимсь.

Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе,— за нас, за дітей, кров’ю скапував (Козл., Сонце.., 1957, 54).

2. перех., рідко. Вкривати краплями яку-небудь поверхню.

Скапати лист сльозами; *Образно. Поникала [Калина], як скошена квітка, сльозами життя своє скапувала (Черемш., Тв., 1960, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скапувати — ска́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скапувати — див. падати Словник синонімів Вусика
  3. скапувати — -ую, -уєш, недок., скапати, -аю, -аєш, док. 1》 неперех. Стікати краплями або повільно. || Танути зверху, з країв, укриваючись патьоками, струмочками розтопленої речовини; обпливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скапувати — КРА́ПАТИ (падати, литися краплями), КРАПОТІ́ТИ підсил., КА́ПАТИ, КАПОТІ́ТИ підсил., КА́НУТИ розм.; СКРА́ПУВАТИ, СКА́ПУВАТИ (з чогось); НАКРАПА́ТИ (рідкими краплями). ЛЯ́ПАТИ, ЛЯПОТІ́ТИ підсил. (перев. видаючи певний звук); ЦЯ́ПАТИ діал., ЦЯПОТІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  5. скапувати — СКА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., СКА́ПАТИ, аю, аєш, док. 1. Стікати краплями або повільно. На колючках будяків тремтіли хисткі краплини, іноді скапуючи (Є. Гуцало); З мокрих дерев рідко скапує не струшена з ночі вода (В. Бабляк); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. скапувати — ска́пувати кро́в’ю. Дуже піклуватися про кого-небудь; переживати за когось, побиватися за кимсь. Боявся наш батько панського хліба. Не так уже за себе, — за нас, за дітей, кров’ю скапував (П. Козланюк). як (мов, ні́би і т. ін.) ска́пувати сві́чкою. Фразеологічний словник української мови
  7. скапувати — Скапувати, -пую, -єш сов. в. скапати, -паю, -єш, гл. Скатываться, скатиться по каплѣ, вытекать, вытечь по каплѣ. Усе додолу (сльози) скапують та й скапують. Рудч. Ск. І. 138. Бодай ти очі скапали. Kolb. І. 21. Як я що винен, най перед вашими очима як віск скапаю. Фр. Пр. 176. Словник української мови Грінченка