1. Словник української мови в 11 томах

скарбницький

СКАРБНИ́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до скарбни́к 1, 3.

2. рідко. Признач. для скарбниці (у 1 знач.).

Всі скарбницькі горниці блищали, лисніли, світились без сонця, неначе скрізь були розсипані по скарбах проміння сонця (Н.-Лев., IV, 1956, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбницький — скарбни́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скарбницький — -а, -е. 1》 Прикм. до скарбник 1), 3). 2》 рідко. Признач. для скарбниці (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скарбницький — СКАРБНИ́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до скарбни́к 1, 3. 2. рідко. Признач. для скарбниці (у 1 знач.). Всі скарбницькі горниці блищали, лисніли, світились без сонця, неначе скрізь були розсипані по скарбах проміння сонця (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах