скарга

СКА́РГА, и, ж.

1. Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін.

Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця (Мирний, IV, 1955, 338);

Ніколи ніхто не чув від нього ні нарікань на свою сувору долю, ні скарг на тяжке життя (Тют., Вир, 1964, 416);

*Образно. Пальці натисли на клавіші, вони податливо зігнулися, і звуки, повні протесту й скарги, забилися об мерзлі шибки (Панч, В дорозі, 1959, 83).

2. Офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії якої-небудь особи, установи і т. ін.

[Старий юрист:] Я чув, що Панса скаргу подавав сенатові (Л. Укр., II, 1951, 514);

Написавши скаргу і сховавши папери, Балика вийшов з хати (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36).

Кни́га скарг див. кни́га;

Піти́ на ска́ргу до кого, заст.— подати скаргу кому-небудь, поскаржитися комусь.

[Голоси з гурту молодих вояків:] Хай Люція помилують весталки! До імператора на скаргу підем, коли його скарають! (Л. Укр., II, 1951, 528).

∆ Касаці́йна ска́рга див. касаці́йний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарга — [скарга] -ргие, д. і м. -рз'і Орфоепічний словник української мови
  2. скарга — -и, ж. 1》 Висловлення невдоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. 2》 Офіційна письмова чи усна заява про незаконні або неправильні дії якої-небудь особи, установи і т. ін. Книга скарг. Касаційна скарга. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скарга — Скарга, -ги ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85. Словник української мови Грінченка
  4. скарга — СКА́РГА, и, ж. 1. Висловлення незадоволення, суму, нарікання на неприємності, біль, горе і т. ін. Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. Скарга — Ска́рга прізвище Орфографічний словник української мови
  6. скарга — (висловлене незадоволення) нарікання, ремствування, (набридливі скарги) ниття. Словник синонімів Полюги
  7. скарга — Нарікання, ремство, зст. ляментація; (письмова) ЗАЯВА, апеляція, з. супліка; (колективна) петиція, (касаційна) юр. касація. Словник синонімів Караванського
  8. скарга — СКА́РГА (висловлення незадоволення, суму з приводу неприємностей, болю, горя і т. ін.), НАРІКА́ННЯ, РЕ́МСТВО, РЕ́МСТВУВАННЯ, БІ́ДКАННЯ, ПОРІ́КУВАННЯ, ЖАЛЬ перев. мн., СТО́ГІН підсил., ЖА́ЛОБА розм., ПОГУ́ДКА розм., ПЕНЯ́ заст., ЛАМЕНТА́ЦІЯ підсил. книжн. Словник синонімів української мови
  9. скарга — Ска́рга, -ги, -зі; ска́рги, скарг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. скарга — Звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб. англ. Словник із соціальної роботи
  11. скарга — рос. жалоба звернення однієї з конфліктуючих сторін щодо невиконання зобов'язань, нанесення збитків — напр., між менеджером і його керівником (або з профспілкою) з приводу різного тлумачення конкретного положення контракту (трудового договору). Eкономічна енциклопедія