1. Словник української мови в 11 томах

скибочка

СКИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ски́ба.

— Мені ще добре,— думав Семен, сидячи на лаві в кутку,— .. А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім’я велика… (Коцюб., І, 1955, 109);

Нарізали кавунів; сидять, їдять собі всі родиною. Присіла й Горпина до гурту, взяла скибочку (Л. Янов., І, 1959, 336);

Хтось з дружинників дістав з торб шматок конини, покраяв її тоненькими скибочками (Скл., Святослав, 1959, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скибочка — ски́бочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ски́бочки Орфографічний словник української мови
  2. скибочка — див. залишок; частина Словник синонімів Вусика
  3. скибочка — -и, ж. Зменш.-пестл. до скиба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скибочка — СКИ́БОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ски́ба. – Мені ще добре, – думав Семен, сидячи на лаві в кутку, – .. А скільки ж то, боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика... (М. Словник української мови у 20 томах