1. Словник української мови в 11 томах

складина

СКЛА́ДИНА, и, ж. Те саме, що скла́дка 1, 2.

Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (Фр., II, 1950, 291);

Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (Гончар, III, 1959, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складина — скла́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. складина — -и, ж. Те саме, що складка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. складина — СКЛА́ДИНА, и, ж. Те саме, що скла́дка 1, 2. Молоде чоло поморщилося, очі стратили свій погідний, сонячний блиск, а довкола уст зарисувалася якась складина болю і гіркості (І. Франко); Війська зосереджувались понад річкою в численних складинах місцевості, в гаях і перелісках (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах