складка

СКЛА́ДКА, и, ж.

1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.;

// перев. мн. М’які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її.

— Ой, подивися, Василинко, чи гарно стоїть на мені юбка, — сказала Марія, повертаючись до Василини, — обсмикай на мені складки (Н.-Лев., II, 1956, 111);

Дівчинка.. сховала своє заплакане личко у рясних складках бабусиного плаття (Тют., Вир, 1964, 161);

// Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін.

На темно-сірих штанах знизу догори проходить старанно випрасована складка (Шовк., Інженери, 1956, 176);

// Довгасте заглиблення чи борозенка на шкірі обличчя, тіла людини.

Навколо уст в його лягла гірка складка (Коцюб., II, 1955, 403);

Помужнів [Черниш], постаршав: між чорними бровами лягла глибока складка (Гончар, І, 1954, 127).

2. геол. Хвилеподібний вигин шарів земної кори, перев. гірських порід.

В місцях, де гірські обвали і розколини розкривають внутрішню будову гір, добре видно, як шари гірських порід зігнуті у складки різної форми (Фіз. геогр., 5, 1956, 103);

Утворення складок, тобто гірських пасм на планеті, можливо, закономірний результат вулканізму (Наука.., 7, 1961, 21);

// Хвилеподібний вигин на якій-небудь поверхні (на снігу, воді і т. ін.).

Тихий вітер віє вподовж річки, здіймає невеличку хвилю і широкою складкою жене вподовж течії (Мирний, IV, 1955, 316);

Коли вечірня пітьма сховала козака в складках і кучугурах узгір’я, Косінський відірвав стомлені очі від далини (Ле, Наливайко, 1957, 80);

Якщо намащений клейстером папір зразу наклеїти на картон, то.. на папері появляються зморшки і складки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 24).

3. Те саме, що скла́дчина.

Ті, що не мали наміру приступити до складки, висунулися потихеньку з хати (Март., Тв., 1954, 281);

Залунали збуджені вигуки..: — Видати переклад окремою книгою! — А за що видати? — Організувати складку! (Кол., Терен.., 1959, 192).

У (в) скла́дку — разом, спільно; на спільні кошти.

Навезли вони здобичі, Наче де на вечорниці, В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (Манж., Тв., 1955, 169);

Саме сьогодні офіцери батальйону влаштували урочисту вечерю: у складку купили порося (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 594).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. складка — скла́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. складка — Скла́дка. Грошові внески приватних осіб, організацій тощо, призначені на певну мету. Третим розпорядженєм заказує ся носити ученикам відзнаки национальні, особливо при торжественних нагодах з поминенєм барв державних... Українська літературна мова на Буковині
  3. складка — [складка] -дкие, д. і м. -адз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  4. складка — -и, ж. 1》 Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін. || перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. || Прямолінійний згин на тканині, папері і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. складка — (одягу) брижа, брижка, брижик, бганка, бганочка, рясиця, див. фалда, (обличчя) зморшка, зморшочка, моршка, моршок, моршик, див. моршина, (паперу) згортка, згорточок Словник чужослів Павло Штепа
  6. складка — СКЛА́ДКА, и, ж. 1. Рівно складена удвоє і загнута смужка тканини, паперу і т. ін.; // перев. мн. М'які поздовжні згини на тканині, утворені призбируванням, стягненням, складанням її. Словник української мови у 20 томах
  7. складка — скла́дка грошові внески у спільну справу; складчина (ср, ст) ◊ у скла́дку на спільні кошти; у складчину (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. складка — Тектонічна структура; виникає внаслідок вигину гірських пластів без переривання їх розтяжності; складається з внутрішньої частини (ядра) і зовнішньої частини (крил); може мати форму антикліналі або синкліналі; гол. форма у будові більшості гірських пасом. Універсальний словник-енциклопедія
  9. складка — ЗБО́РКА перев. мн. (дрібна складка на тканині чи на одязі), БРИ́ЖІ мн., ЗБО́РИ мн., рідше, ЗБІ́РКА перев. мн., рідко. Спідниця на ній зараз не чорна, мухоярова, а сіра, довга і теж в рясних зборках (А. Шиян); Камізелька взялася брижами (І. Словник синонімів української мови
  10. складка — Складка, -ки ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять. Ном. № 6436. Словник української мови Грінченка